Банкноти Екваторіальної Гвінеї: песети, еквеле і надруківки

Банкноти Екваторіальної Гвінеї з власною назвою вперше з'явилися з датою 12 жовтня 1969-го, рівно через рік після незалежності від Іспанії. Їх випускав Банк Екваторіальної Гвінеї, а друкувала іспанська державна фабрика FNMT у Мадриді. Розбираємося, як за шістнадцять років країна змінила три валюти, чому на старих банкнотах з'явилися надруківки і від чого залежить ціна такого екземпляра.

Шістнадцять років власних грошей

Гвінейська песета

Після 1968-го колишня іспанська колонія запровадила гвінейську песету, рівну іспанській. Банкноти 1969-го номіналом 100, 500 і 1000 песет датовані Санта-Ісабель — так тоді називалася столиця, нинішній Малабо. На просвіт на них видно водяний знак із портретом першого президента Франсиско Масіаса Нгеми, і ця деталь згодом зіграла з банкнотами злий жарт.

Еквеле, надруківки і франк КФА

У 1975-му, під час кампанії з усунення іспанських назв, песету замінив еквеле, а банкноти Banco Popular від 25 до 1000 еквеле друкувала британська De La Rue. Після повалення Масіаса в 1979-му портрет колишнього правителя прибрали з грошей, валюту стали називати еквеле в множині біпквеле, а нові банкноти від 100 до 5000 біпквеле знову замовили в Іспанії. У 1985-му Екваторіальна Гвінея увійшла до валютної зони Центральної Африки і перейшла на франк КФА за курсом один до чотирьох, тож національні банкноти протрималися лише шістнадцять років. Відтоді країна користується спільними банкнотами Банку держав Центральної Африки, які ходять також у Камеруні, Габоні, Конго, Чаді та ЦАР, а ціна таких купюр зазвичай невисока.

Три епохи для колекції

Коротка історія валют Екваторіальної Гвінеї перетворює кожну її банкноту на документ епохи. Особливо цікаві надруківки 1980-го: на старі песети 1969-го поставили червоний штамп нового банку з датою Малабо і підписами, перевівши їх у біпквеле. Каталог Піка зазначає, що в обіг такі банкноти не випускалися, тож вони трапляються нечасто, а ціна їх помітно вища за звичайні банкноти того часу.

Банкноти Екваторіальної Гвінеї зручно зібрати за трьома епохами:

• гвінейські песети 1969-го з датою Санта-Ісабель;
• еквеле і біпквеле 1975–1980-х, зокрема песети з надруківками;
• спільні банкноти франка КФА Центральної Африки з 1985-го.

Папір і захист

Іспанський і британський друк

Банкноти песети і біпквеле друкували на папері в Мадриді, на фабриці FNMT, а випуск еквеле 1975-го — на лондонській De La Rue. П'ятисотка 1969-го має великий формат 145 на 94 мм, помітно більший за звичні сьогодні банкноти, тож для неї потрібен альбом із широкими кишеньками. За друкарнею і розміром легко відрізнити ранні випуски від пізніх, а отже, і приблизно зрозуміти, яка ціна екземпляра буде доречною.

Водяний знак і червоний штамп

Головний захист ранніх банкнот Екваторіальної Гвінеї — водяний знак із головою Масіаса Нгеми. Іронія в тому, що надруківки 1980-го ставили вже після його повалення, і портрет скинутого президента так і залишився проступати на просвіт під штампом нового банку. Сам штамп із підписами керуючого і касира слугував другою ознакою справжності, тож його чіткість і колір безпосередньо впливають на ціну.

Колоди, пальми і герб

Сюжети песет 1969-го присвячені праці та природі країни, а всі написи зроблено іспанською: Екваторіальна Гвінея залишається єдиною іспаномовною країною Африки, і для колекціонера це рідкісне поєднання мови й континенту. На лицьовому боці п'ятисотки кран вантажить колоди, а в центрі видно берегову лінію з човном, адже ліс і море довго годували економіку Екваторіальної Гвінеї. На звороті жінка несе на голові вантаж, у центрі вміщено державний герб, а праворуч збирач вилазить на пальму.

Така банкнота стане вдалим подарунком для любителя африканської історії: в одному екземплярі поєдналися іспанський друк, портрет першого президента і штамп нового режиму. Для збирача банкнот із надруківками це й поготів рідкісний приклад того, як старі гроші переводили в нову валюту просто на папері.

Рідкісна валюта короткого віку

Банкноти національної валюти випускали недовго, тож дешевих варіантів в Екваторіальної Гвінеї небагато: найдоступніші позиції — пізні банкноти франка КФА. Песети 1969-го і особливо екземпляри з надруківками 1980-го коштують помітно дорожче: їхня ціна залежить від рідкості та збереженості. У каталозі vp-coins.com можна купити п'ятисотку 1969-го з червоним штампом 1980-го в стані VF-AU.

На ціну таких банкнот впливають збереженість, чіткість штампа і наявність згинів: у великого формату вони трапляються часто. Екземпляри без надривів і плям цінуються помітно вище, і різниця в ціні між VF і AU буває суттєвою.

Якщо почати з франків КФА, ціна яких найскромніша, а потім додати еквеле і песету з надруківкою, вийде коротка, але повна історія грошей країни. Тому купити банкноти Екваторіальної Гвінеї краще за епохами, починаючи з найдоступнішої.