Банкноти Гвінеї-Бісау: Кабрал, рибалки та збір урожаю

Банкноти Гвінеї-Бісау з'явилися в касах навесні 1976-го, хоча дата на них стоїть осіння, вереснева, — на честь другої річниці свободи. Розпочинав випуск національний емісійний банк Гвінеї-Бісау, а завершував на початку 1990-х уже центральний. Нижче про те, чиї обличчя дивляться з банкнот, хто їх друкував і чому ціна різних екземплярів так відрізняється.

Двадцять років національного песо

Перша серія з Алжиру

Розлучившись із колоніальним ескудо, молода держава замовила свої гроші в Алжирі: друкарня Jules Carbonel надрукувала полтинник, сотню і п'ятисотку. Вибір невипадковий, адже алжирці багато років допомагали партизанам ПАІГК. Якщо підняти таку банкноту до світла, проступає ціла розсип профілів Амілкара Кабрала, а через кілька років до стартової трійки додалися тисяча (1978) і п'ятитисячна (1984). Ці банкноти стали першою сторінкою національної валюти, тому колекціонери охоче ставлять їх на початок альбому.

Серія 1990–1993-го і відхід песо

Остання серія отримала новий номінал 10 000 песо, а друкувала її, зокрема, британська De La Rue: так, тисячу 1993-го надруковано в Лондоні. Висока інфляція знецінила валюту, і в 1997-му країна вступила до валютного союзу Західної Африки, обмінюючи 65 песо на франк КФА. Тому банкноти Гвінеї-Бісау 1990-х виявилися останніми з національними героями, і це головна причина інтересу до них, а заразом і опора для ціни.

Шість номіналів останньої серії

Завершальна лінійка складається з шести банкнот, і в кожної своя гама: червоно-фіолетовий полтинник, сотня кольору хакі, синя п'ятисотка, коричнева тисяча, фіолетово-коричнева п'ятитисячна та зелена десятитисячна. Колекціонери зазвичай збирають повний ряд, тому ціна набору вища, ніж у розрізнених банкнот. Підписи на банкнотах змінювалися, і на тисячі 1993-го стоять імена керуючого Луїша Кандіду Рібейру та його заступника Жозе Ліми Барбера.

Наприклад, у каталозі є банкноти таких серій:

• молодші банкноти 1990-го — полтинник, сотня і п'ятисотка з партизанськими командирами;
• тисяча і десятитисячна 1993-го, де зображено Кабрала;
• комплект усієї завершальної лінійки, від полтинника до десятитисячної.

Папір і захист

Водяний знак із Кабралом

Захист у банкнот Гвінеї-Бісау скромний за нинішніми мірками: основна надія покладалася на філігрань з обличчям лідера ПАІГК. Тисяча 1993-го має розмір 148 на 63 мм, а проти світла на ній проступає той самий профіль, що надрукований поруч. Така деталь допомагає відрізнити справжню банкноту від сувенірної копії, а отже, впливає на ціну.

Дві друкарні — дві епохи

Банкноти 1975-го алжирського друку іншого формату, 141 на 71 мм, тобто коротші й вищі, а серія 1990-х виготовлена за британськими стандартами. Тому за розміром і якістю малюнка можна одразу зрозуміти, до якої епохи належить банкнота. Для колекціонера це зручний спосіб розкласти альбом за роками, а для покупця — підказка, за що саме він платить, адже ціна двох епох різниться.

Герої, поля і рибалки

На лицьовому боці банкнот Гвінеї-Бісау зображено учасників війни за незалежність. На полтиннику — партизан Пансау На Існа, на сотні — командир Домінгуш Рамуш, на п'ятисотці — Франсішку Мендеш, який очолив перший уряд, а три старші номінали присвячено засновнику партії ПАІГК Амілкару Кабралу. Кабрал загинув у січні 1973-го і не застав проголошення незалежності, тому його портрет на банкнотах Гвінеї-Бісау став головним символом усієї національної валюти. Звороти розповідають про життя країни: сільські мешканці, будівля Центрального банку в Бісау, сцена про работоргівлю, алегорія «Апофеоз тріумфу», робота в полі та рибалки із сітями. Так банкноти складаються в ілюстрований літопис: від боротьби за свободу до мирної праці.

Набір із шести банкнот стане гарним подарунком тому, хто цікавиться історією Африки: шість портретів і шість сюжетів розповідають про країну краще за будь-який путівник. Сотня з будівлею банку потішить фінансиста або банківського працівника, а ціна в неї одна з найскромніших у серії.

Полтинники, тисячі та повний набір

Із банкнот Гвінеї-Бісау найдешевше обійдуться полтинник і сотня 1990-го: молодші номінали майже завжди найбюджетніші, і ціна тут невисока. П'ятисотка з тисячею за ціною стоять посередині, а п'ятитисячна та десятитисячна замикають ряд як найдорожчі. На vp-coins.com можна купити як поодинокі екземпляри без слідів обігу, так і комплект усієї завершальної лінійки цілком.

На ціну впливають номінал, рік і збереженість: банкнота в UNC коштує помітно більше за той самий номінал з обігу. Банкноти алжирського друку 1975-го зазвичай трапляються рідше за пізні, тому й цінуються вище.

Розумний маршрут такий: стартувати з недорогих молодших номіналів, потім узяти тисячу з лідером ПАІГК, а вінцем альбому зробити десятитисячну з рибалками. Тим, хто захоче заглибитися в історію грошового обігу Гвінеї-Бісау, варто потім купити банкноти Гвінеї-Бісау алжирського друку і поставити їх перед пізніми.