Банкноти Маврикію
Банкноти Маврикію: додо у віконці, університет і воловий віз
Банкноти Маврикію з'явилися 1876-го, коли колоніальний уряд випустив перші паперові рупії номіналом 5, 10 і 50. Від 1967-го їх випускає Банк Маврикію, а друк багато років замовляли британським друкарням Bradbury Wilkinson і De La Rue. Розповімо, як змінювалися серії та портрети, чому одна лінійка протрималася лише пів року, чим захищені пластикові банкноти і від чого залежить їхня ціна.
Від колоніальних рупій до полімеру
Комісари й королева
Майже сто двадцять років, з 1849-го по 1967-й, грошовим обігом острова відала Комісія з валюти. До перших п'ятірок, десяток і п'ятдесяток 1919-го додалася рупія, 1940-го вийшли екстрені банкноти в 25 і 50 центів, а 1954-го — 25 і 1000 рупій. Перша серія Банку Маврикію 1967-го мала портрет Єлизавети II, а на зворотах — пам'ятник висадці голландців 1598-го, губернаторський палац, воловий віз і порт Порт-Луї. Такі банкноти трапляються нечасто, тому їхня ціна помітно вища за пізні випуски.
Вісім номіналів і суперечка про мови
Серія 1985-го охопила вісім номіналів, від 5 до 1000 рупій, і протрималася до 1998-го. У листопаді 1998-го банк випустив одразу сім нових банкнот, від 25 до 2000 рупій, але вже в червні 1999-го їх відкликали. Причиною став порядок написів: англійська, санскрит і тамільська, хоча тамільська громада з'явилася на острові раніше за вихідців із півночі Індії. Ось чому банкноти 1998-го стали короткою главою історії, а ціна таких екземплярів в UNC вища, ніж у серії 1999-го.
Серія 1999-го та її портрети
Нинішня серія вийшла 1999-го, і кожна банкнота присвячена окремій людині з історії Маврикію. На двадцятип'ятирупієвій — підприємець Мойлін Жан А-Чуен, на п'ятдесятці — Жозеф Моріс Патюро, на сотні — Ренганаден Сіінівассен, на двохсотці — сер Абдул Разак Мохамед. П'ятисотка присвячена Сукдео Біссундоялу, тисяча — серу Гаетану Дювалю, а двотисячна — Сівусагуру Рамгуламу, батькові незалежності, і ціна в неї найвища в серії. Рамгулам очолював уряд 1968-го, коли острів став незалежним, тому його портрет і потрапив на найбільшу купюру.
Банкноти Маврикію зручно зібрати за трьома епохами:
- колоніальні випуски і серія 1967-го з портретом королеви;
- серія 1985-го і відкликані банкноти 1998-го;
- паперові та полімерні банкноти серії 1999-го.
Папір, полімер і захист
Віконце з додо
У серпні 2013-го Банк Маврикію випустив перші полімерні банкноти в 25, 50 і 500 рупій, майже повторивши малюнок паперових. Полімер — це міцний пластик, який служить довше за папір і краще переносить вологий тропічний клімат. Головна прикмета пластикових банкнот Маврикію — прозоре віконце із силуетом додо, нелітаючого птаха, який жив лише на цьому острові й вимер до кінця XVII століття. Додо разом з оленем підтримує щит на державному гербі, тож птах давно став символом країни. П'ятисотку формату 155 на 74 мм надрукувала De La Rue, а кольорові плями на ній змінюють відтінок із синього на зелений.
Нові полімерні номінали
Двотисячна банкнота перейшла на полімер 2018-го, тисяча — у грудні 2024-го, а сотня й двохсотка — влітку 2025-го. У полімерної тисячі у віконці з додо фарба змінює колір із золотого на зелений, номери надруковано магнітною фарбою, і вони світяться в ультрафіолеті. Паперові та пластикові банкноти ходять паралельно, тому колекціонерові цікаво зібрати пари одного номіналу, і ціна такої пари залежить від року.
Суд, ринок і воловий віз
Звороти серії 1999-го розповідають про життя острова. На двадцятип'ятирупієвій банкноті зображено острів Родрігес, на п'ятдесятці — набережну Кодан у Порт-Луї, на сотні — Верховний суд, на двохсотці — ринок. П'ятисотка показує університет у Редюї серед пальм, тисяча — Будинок уряду, а двотисячна — воловий віз. Написи зроблено англійською, тамільською і бходжпурі, а номінал на звороті продубльовано деванагарі, тамільською та гуджараті.
Купюра з віконцем додо стане вдалим подарунком для шанувальника природи або дитини, яка захоплюється вимерлими тваринами, тим паче що ціна двадцятип'ятирупієвої банкноти й п'ятдесятки невисока. А двотисячна банкнота з воловим возом потішить того, хто побував на острові й бачив його цукрові плантації.
Від п'ятірок до пластикових тисяч
Найдешевше обходяться банкноти серії 1999-го в 25, 50 і 100 рупій, адже їх друкують великими накладами. Ціна полімерних випусків, тисяч і двотисячних вища, а колоніальні банкноти й серія 1998-го займають верхню сходинку. У каталозі vp-coins.com можна купити банкноти Маврикію, порівнявши рік, номінал і збереженість.
На ціну впливають дата, підписи та стан: банкнота без згинів коштує більше за таку саму зі слідами обігу. У полімеру згини трапляються рідше, але подряпини на прозорому віконці теж знижують його ціну.
Якщо почати з двадцятип'ятирупієвої банкноти й п'ятдесятки серії 1999-го, потім додати полімерну пару і одну купюру 1967-го, вийде наочна історія грошей острова. Так простіше купити банкноти Маврикію за епохами й бачити, якої ланки в ланцюжку бракує.
































































































































































































































































































































































































































































