Лівія 1 динар 2019 Полімер UNC (P85)

До восьмої річниці революції 17 лютого Центральний банк Лівії випустив однодинарову банкноту не на папері, а на полімері. В обіг вона надійшла 18 лютого 2019 року — наступного дня після самої дати.

Лицьовий бік віддано самому емітентові — будівлі Центрального банку Лівії в Триполі. На звороті зведено два символи країни: нафтопереробний завод у Брезі та римська арка Марка Аврелія у старому Триполі, тобто джерело сьогоднішнього прибутку і згадка про античне минуле на одному аркуші.

Полімерна основа Safeguard виробництва De La Rue дала змогу зробити в купюрі прозоре вікно з портретом Омара аль-Мухтара: воно працює замість звичайного водяного знака і проглядається наскрізь. Підпис на банкноті належить керуючому ас-Саддіку Омару аль-Кабіру. Аркуш помітно менший за попередні лівійські купюри — 130 на 65 міліметрів.

Однодинарова купюра відзначала річниці й раніше: паперовий випуск 2013 року вийшов рівно 17 лютого, у другу річницю, з радісним натовпом і прапором над зграєю голубів. Полімерний динар 2019 року продовжив ту саму лінію, але змінив і основу, і сюжети — замість людей на ньому установи та пам'ятки.

Аль-Мухтар, чий портрет винесено у вікно, народився 1858 року під Бенгазі і від 1911 року двадцять років вів опір італійській колонізації; пораненого в бою біля Слонти, його повісили 16 вересня 1931 року в таборі Сулук. Після 2011 року його образ перейшов майже на всі лівійські номінали — від водяних знаків до голографічних смуг.

Пам'ятний динар закриває одразу дві позиції — полімерні випуски Африки та лівійську лінію річниць революції 17 лютого, яку через два роки продовжили полімерні п'ять динарів. Стан UNC означає, що банкнота не була в обігу: без перегинів, потертостей і забруднень, з рівними кутами — такою вона вийшла з друку.

Бажаєте зібрати всю серію? Перегляньте інші номінали в каталозі VPcoins.