Лівія 50 динар 2016 UNC (P84)

Ця банкнота — прямий слід розколу країни. До 2016 року в Лівії опинилося два центральні банки, і східний, що працював у Бейді, 1 червня 2016 року ввів власні двадцять і п'ятдесят динарів. Друкували їх не в Лондоні, як усі попередні лівійські гроші, а в Росії.

Рисунок східний банк лишив попереднім: на лицьовому боці — італійський маяк 1922 року в Бенгазі, на звороті — кам'яна арка в горах Тадрарт-Акакус. Відмінності заховано в деталях захисту та водяних знаків, а серійний номер праворуч став горизонтальним замість вертикального.

Тадрарт-Акакус — хребет у Сахарі біля алжирського кордону, від 1985 року об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там збереглися наскельні розписи й рельєфи, створені між дванадцятим тисячоліттям до нашої ери та першим століттям нашої: жирафи, слони, страуси, верблюди, люди з музичними інструментами. Скельні арки на кшталт Афзеджаре і Тін-Хлега — головна прикмета цього масиву.

Нові гроші оберталися паралельно зі старими, і історія їхнього друку вийшла далеко за межі Лівії: у травні 2020 року Мальта оголосила про вилучення надрукованої в Росії партії лівійських банкнот на 1,1 мільярда доларів. Підпис на аркуші належить Алі аль-Хібрі, керуючому східним Центральним банком.

Разом із п'ятдесятьма східний банк увів того самого дня й двадцять динарів того самого зразка — зі школою в Гадамесі та мечеттю аль-Атік в оазисі Авджіла. Дві купюри вийшли парою, і вся ця пара друкувалася за межами країни.

Рідкісний випадок, коли банкнота прямо документує двовладдя: п'ятдесят динарів «східного» банку — ключова позиція для колекції з новітньої історії Лівії та для добірки грошей паралельних емітентів. Стан UNC означає, що банкнота не була в обігу: без перегинів, потертостей і забруднень, з рівними кутами — такою вона вийшла з друку.

Інші предмети боністики тієї ж країни чи тієї ж теми — у каталозі VPcoins.